№5
Гібридний фаленопсис
У моєму улюбленому фільмі є зворушливо лаконічна фраза…. Корабли приходять и уходят…яку життя трансформувало для мене у просте і очевидне…
“Мої квіти йдуть і повертаються”
У споконвічній історії “ти і квітка”, схоже, закладено трохи більше , аніж уся прадавність світу .
Тихий голос, , що веде нас від дитинства, голос, який пробиває поверхню життя, робить нас, успішних і цілеспрямованих, глибокими внутрішніми дітьми, щемливий голос веде нас до пошуків внутрішнього раю.
Усі тисячі історій, “як квітка знайшла мене”, - сто разів різні і мільйон разів одинакові.
Ми знаходимо себе у одній з пелюсток, кожен – у своїй,
І якби довго не довелося опиратися, вона все одно веде за собою...
ДО ПОШУКІВ РАЮ.
Ця історія коротка, як зернятко.
У обіймах одного з перших фаленопсисів, довелося пережити …багато!
Куплений одного ранку у крамниці поблизу, він приніс з собою пристрасну радість ...
Незвичайна форма, велетні -квітконоси і безліч квітів.. .
ІСТОРІЯ НЕВМІЛОСТІ ТРИВАЛА НЕДОВГО, залитим, він почав тихо згасати, і ані знання того часу, ані ліки не допомагали, він згас не залишивши нічого, окрім коріння !
Від розпачу і болю , ВІД НЕБАЖАННЯ БУТИ СВІДКОМ заподіяного, довелося виставити його у спільний коридор, і з винесеним чітким рішенням — ніяких квітів.. !
Минуло багато днів і тижнів, і у якусь мить, поспіхом повертаючись з роботи, мимохіть підійшовши до того, що колись було квіткою, довелось звісно, як у хорошій добрій казці, здивуватися ….
На чорному пеньочку, який давно ніхто не поливав, зародилося життя.....
Схоже, це єдина квітка сьогодні, яка не перестає квітнути, знає про те, що у цієї історіі, довжиною у життя, немає краю....
Майже до сухого залишку розпродана колекція якимось дивом поповнюється знову, і ще один ранок, який чекає завтра, ти проведеш у довгому у зосередженому розгляданні пелюстки,
Весь масштаб світу у ній…. і немає йому кінця......
Автор:zirka